
Людина докладає багато зусиль, витрачаючи багато часу на різного роду діяльність, однак їй не завжди вдається підтримувати добрі стосунки з ближніми. Це призводить до того, що вона відгороджується від світу, почувається самотньою.
Автор у своїй книзі розповідає про особу і її місце в спільноті, мало того, він наголошує на життєвій потребі особи жити в спільноті, аби життя її було повноцінним. Кожна людина – і дитина, і дорослий – потребує доброго слова, чуйного ставленні, розуміння, похвали, лагідних жестів. Великою мірою всі ці компоненти формують людину, визначають її самооцінку, тому автор закликає читача, щоб чутливість і приязне ставлення до ближнього стало способом його життя.
ЗМІСТ
Вступне слово: Чому я пишу
І. Самотність Заходу
ІІ. Справжня революція
III. Від Я до инших людей
IV. Дитина в кожному із нас
V. Сердечна ніжність
VI. Тілесність і духовність
VII. Практика сердечної любови